Затверджено:
Наказом директора від
«____» _________20____р №_____
Директор
___________________
ІнструкціяНАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ
ДОПОМОГИ
Під час
проведення практичних занять у кабінеті хімії можливі нещасні випадки
(отруєння, хімічні й термічні опіки, травми осколками скла тощо). Слід
пам'ятати, що чим швидше буде надано допомогу потерпілому, тим менше буде
негативних наслідків. У разі необхідності потрібно негайно викликати швидку
допомогу.
У кабінеті
(лабораторії) хімії повинна бути аптечка з набором медикаментів,
перев'язувальних засобів.
В аптечці має
бути інструкція щодо надання першої медичної допомоги.
Перша допомога у разі отруєнь
Ознаки
отруєння: запаморочення голови, головний біль,
слабкість, блювання, шум у вухах, судома і втрата свідомості.
Перша допомога: негайно вивести
потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, який заважає диханню, давати
вдихати кисень (чистий або з добавкою С02 з об'ємною часткою 5 %).
Потерпілого потрібно тримати в теплі, зігрівати грілками або теплими компресами
до рук і ніг. У разі потреби — робити штучне дихання до прибуття лікаря.
Ознаки
отруєння: запаморочення голови, головний біль, нудота,
загальна слабкість. У деяких випадках може настати раптова смерть внаслідок
ураження дихальних шляхів.
Перша допомога: забезпечити
потерпілому доступ свіжого повітря, дати вдихати кисень з добавкою С02
з об'ємною часткою 5—7 %.
Отруєння оксидами Нітрогену.
Ознаки
отруєння: оксиди Нітрогену насамперед діють на слизову оболонку і дихальні шляхи,
потім зумовлюють подразнення очей, сухість у горлі, кашель, іноді нудоту і
блювання. Отруєння оксидами Нітрогену особливо небезпечне для осіб, які
страждають захворюваннями серця.
Перша допомога: потерпілому дати дихати
чистим киснем. У зв'язку з можливим набряканням легень і порушенням кровообігу
слід уникати всяких зусиль, потрібен повний спокій. Не допускати охолодження
тіла.
Отруєння хлором.
Ознаки отруєння:
подразнювання
верхніх дихальних шляхів, за тривалої дії кашель посилюється і може завершитися
спазмом окремих ділянок дихальних шляхів, а потім припиняється дихання. Навіть
за короткочасної дії хлору треба остерігатися гострого набрякання легень.
Перша допомога: негайно вивести потерпілого
на свіже повітря, звільнити від одягу, що заважає диханню. Дати дихати киснем
або вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, можна дати випити суспензію
магній оксиду (10г на склянку води). Покласти до рук і ніг потерпілого теплі компреси.
Отруєння сірчаним газом.
Ознаки
отруєння; подразнення слизової, кашель і чхання.
Перша допомога: потерпілого
вивести на свіже повітря, вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом,
застосувати інгаляцію розчином питної соди з ' масовою часткою натрій
гідрогенкарбонату 2 %.
Отруєння
амоніаком (аміаком).
Ознаки
отруєння: подразнення слизових оболонок, сльозотеча і запалення очей, сильний
кашель, жар у горлі, крім того у потерпілого з'являються нудота і приступи
задухи.
Перша допомога; при отруєнні через вживання
рідини з амоніаком дати випити велику кількість води з добавлянням до неї
оцтової кислоти, викликати блювання, дати молока, яєчний білок; при отруєнні
внаслідок вдихання амоніаку вивести потерпілого на свіже повітря, вдихати з
ватки пари розбавленої оцтової кислоти.
Отруєння органічними рідинами.
У разі
потрапляння в організм через харчовий тракт отруйних органічних рідин: ацетону,
формаліну, метанолу, аніліну тощо необхідно викликати блювання, а потім дати
молока і яєчний білок.
В інших випадках
необхідно:
• при
отруєнні сірковуглецем потерпілого вивести на свіже повітря, давати вдихати
нашатирний спирт, дати валідол, напоїти міцним солодким чаєм;
• при отруєнні натрій фторидом: створити
потерпілому повний спокій, напоїти молоком з яйцевим білком або дати вапнякову
воду;
• при отруєнні сульфатною кислотою: дати
проковтнути шматочок льоду і покласти лід на живіт, прополоскати рот розчином
калій перманганату з масовою часткою речовини 2 %, молоко, яєчний білок, розчин
крохмалю.
Перша
допомога при опіках
Під час
роботи в кабінеті (лабораторії) хімії найбільш імовірними є термічні і хімічні
опіки.
При
термічних опіках першого ступеня уражене місце обробляють етиловим спиртом,
після чого накладають суху стерильну пов'язку або чисту тканину і звертаються
до дерматолога. Ні в якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця
опіків водою, припікати їх розчином калій перманганату, бриліантової зелені,
розчином йоду, застосовувати «народні засоби», різні олії, вазелін, бо вони
тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран. При важких опіках необхідно
негайно відправити потерпілого до лікувального закладу.
У разі
хімічних опіків уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю
прохолодної води протягом 15—20 хв (забороняється обробляти обпечені місця
ватяним тампоном), потім промивають розчином питної соди з масовою часткою
натрій гідрогенкарбонату 2 % (при потраплянні кислоти) або розчином оцтової
або лимонної кислоти з масовими частками речовин 1—2 % (при потраплянні лугу), ополіскують
водою і накладають марлеву пов'язку з риванолем або фурациліном.
При опіках під час роботи з
металічним натрієм, а також фосфором необхідно ватяним тампоном зняти з
поверхні шкіри ці речовини, а потім промити великою кількістю води.
Перша допомога при опіках очей
При
потраплянні в око будь-якої хімічної рідини необхідно ретельно промити його
великою кількістю води.
Опіки
очей під час роботи в кабінеті хімії найчастіше спричиняються кислотами і
лугами. При опіках кислотою безпосередньо після опіку видно ділянку і важкість
ураження. Спостерігається почервоніння, у важчих випадках — омертвіння тканини
і в подальшому—відторгнення омертвілої тканини.
При
опіках лугом не завжди видно відразу важкість ураження. Спостерігається
почервоніння кон'юнктиви, поблідніння рогівки, хворі не завжди звертаються до
лікаря. Проте через 1—2 дні стан погіршується, рогівка мутніє і людина може
втратити зір. Усе це трапляється внаслідок того, що при опіках кислота
безпосередньо пошкоджує тканини, до яких дотикається. А луг просочується між
клітинами і спричиняє руйнівну дію на саму тканину.
При
потраплянні в око кислоти найкраще відразу промити його чистою
проточною водою, а потім накласти
ватяний тампон, змочений розчином натрій гідрогенкарбонату з масовою часткою
солі 3 %.
Промивати
очі при потраплянні лугу слід водою, а після цього — розчином ортоборатної
кислоти з масовою часткою її 2 % (1 чайна ложка ортоборатної кислоти на склянку
води). Після заключного ополіскування очей чистою водою під повіки вводять 2—3
краплі альбуциду з масовою часткою розчиненої речовини ЗО %.
Промивати очі після опіку необхідно
ретельно протягом 20-30 хв, а потім обов'язково звернутися до лікаря.
Перша допомога при пораненні
Той, хто
подає допомогу при пораненні, повинен з милом помити руки, а якщо це неможливо
— змазати пальці йодною настоянкою. Доторкуватися до рани навіть вимитими
руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.
При
незначних порізах рану обробляють йодною настоянкою і накладають марлеву
пов'язку, яка захищає організм від мікробів і сприяє швидкому зсіданню крові.
При
пораненні склом або іншим предметом рану промивають великою кількістю
дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом (етанолом); виймають
скалки скла і знову промивають рану спиртом. Якщо рана забруднена, бруд
видаляється лише навкруги, але ні в якому разі не з глибинних шарів рани. Шкіру
навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином бриліантової зелені,
перев'язують і звертаються в медпункт.
При серйозному порізі й сильній
кровотечі необхідно накласти джгут вище рани, покрити рану стерильною марлею і
негайно викликати лікаря.
Розроблено:
Учитель хімії ________________
Погоджено:
Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки
життєдіяльності _________________
Головою комісії з питань охорони праці й техніки безпеки
___________________
Немає коментарів:
Дописати коментар